-
1 зубило для камня
каменя́рське зуби́лоРусско-украинский политехнический словарь > зубило для камня
-
2 обтёска камня
обті́сування ка́меню -
3 зубило для камня
каменя́рське зуби́лоРусско-украинский политехнический словарь > зубило для камня
-
4 обтёска камня
обті́сування ка́меню -
5 алмазная обработка камня
Словарь металлургической терминов > алмазная обработка камня
-
6 обработка камня алмазами
Словарь металлургической терминов > обработка камня алмазами
-
7 обработка камня
-
8 производство облицовочного камня
Словарь металлургической терминов > производство облицовочного камня
-
9 промышленность облицовочного камня
Словарь металлургической терминов > промышленность облицовочного камня
-
10 профилирование камня
-
11 Ломщик
(камня) каменяр (-ра). -
12 высекать
высечь1) висікати, висікти. [А я той терен мечем висічу]; (из камня, на камне) витісувати, витесати, вирізьблювати, вирізьбити, викарбовувати, викарбувати, накарбувати;2) (огонь) кресати, викресати;3) (розгами) см. Сечь, Пороть. Высеченный -1) вирубаний, висічений; (из камня, дерева) витесаний, вирізьблений, викарбуваний, накарбований;2) (об огне) викресаний;3) вибитий (різками), одшмаганий, випарений, вишпарений.* * *несов.; сов. - в`ысечь1) висіка́ти, ви́сікти и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати и мног. повиті́сувати2) (огонь, искры) креса́ти и викре́шувати, ви́кресати, добува́ти, добу́ти -
13 каменный
1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.* * *кам'яни́й; (преим. из камня) камі́нний; ( о постройке) муро́ваний -
14 построить
1) з[по]будувати, вибудувати, поставити що, (из кирпича, камня) змурувати, вимурувати. [Поставлю хату і кімнату (Шевч.)]. -ить фразу, речь - збудувати (скласти) фразу, промову;2) (войско) ушикувати, пошикувати. Построенный - збудований, вибудуваний, поставлений, (из камня) змурований, вимуруваний. [Мов панський дім, будинок пишний твій поставлений з доброї деревні (Грінч.)], (о фразе, речи) збудований, складений; (о войске) ушикований, пошикований. [Ушиковане російське військо вступило в дейламську столицю (Леонт.)].* * *1) збудува́ти, побудува́ти; ( о строении) споруди́ти, поста́вити; (из камня, кирпича) змурува́ти, помурува́ти, ви́мурувати; ( создать в уме) укла́сти2) ( в ряды) ви́шикувати3) ( сшить) поши́ти -
15 змурований
возведённый (из камня, кирпича), постро́енный (из камня, кирпича - ещё) -
16 возводить
-ся, возвести, -ся, возвесть, -ся зводити кого, -ся, звести, -ся, виводити кого, -ся, вивести, -ся. [Звів (вивів) його на високу гору] а теснее:1) (строить) зводити що, -ся. [Сам мусів зводити нові мури (Грінч.)], звести, -ся [Треба конче розкидати стару повітку та звести нову (Коц.)], виводити що, -ся, вивести, -ся [Виводили мур], будувати, -ся, збудувати, -ся, ставити, -ся, поставити, -ся. -дить, -ся что-н. из камня, кирпича - мурувати, -ся, сов. з[ви]мурувати, -ся, помурувати, -ся; (высокую постройку) спинати, сов. сп'ясти [Цілісіньке літо маяк спинали (Кониськ.)];2) (обращать устремлять вверх) зводити, -ся, звести, -ся, підводити, -ся, підвести, -ся, знімати, -ся, зняти, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся. [Звести очі до неба. Погляд свій на небо звожу (Л. Укр.). Знімав руки та очі до неба (Неч.-Лев.). Підводити очі вгору];3) (на степень чего-л.) зводити на що, -ся [Ціле життя зводити на один суцільний подвиг (Єфр.) = всю жизнь возводить на степень одного сплошного подвига]. -дить в квадратную степень - підносити (піднімати) до квадратового степеня. -дить что-л. на степень чего-то самостоятельного, высшего и т. д. - ставити, поставити що-небудь як щось самостійне, вище і т. и. [Намагається поставити письменство, як щось самостійне (Єфр.)]. -дить в должность, в сан - підносити (піднести), виносити (винести) кого на посаду, до гідности [За його заслуги піднесено його до князівської гідности], а скромнее - ставити (поставити) кого на що. [Поставив на вчителя. За браком освічених людей, тепер одразу ставлять дяків на попів, на попівство], (срв. Повысить). -дить в перл создания - підносити (піднести) на рівень архітвору (гал.), робити (зробити) з чогось перлину над творами (вінець творива), вивершувати;4) -дить на кого что (напраслину) - натягати (натягти) на кого що [Ці люди напасть на нас натягають], пеню волокти (наволокти) на кого. [Хіба я буду на себе пеню волокти!].* * *несов.; сов. - возвест`и1) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́ и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (глаза, взгляд) підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити; ( поднимать) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти2) ( сооружать) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити, спору́джувати и споруджа́ти, споруди́ти и мног. поспору́джувати и поспоруджа́ти, ( строить) будува́ти, збудува́ти, побудува́ти, ста́вити, поста́вити; ( из камня) мурува́ти, змурува́ти и помурува́ти3) (в кого́-что - перен. возвышать до какого-либо положения, звания) зво́дити, звести́, підно́сити, підне́сти (в кого-що); ( ставить) ста́вити, поста́вити4) ( приписывать напрасно) зво́дити, звести́5) мат. підно́сити, піднести́6) (относить происхождение чего-л. к чему-л.) виво́дити, ви́вести (від чого, з чого) -
17 иссекать
иссечь1) что (высечь из камня) - витісувати, витесати (напр. камінну плиту), (изваять) вирізьблювати, вирізьб(л)ити що (статую). -сечь пещеру - вирубати, видовбати печеру. -сечь огонь - викресати (несов. кресати) огню;2) что (изрубить) - рубати, порубати, посікти що;3) кого (саблей и т. п.) - сікти, посікти, рубати, порубати кого; см. Посечь;4) -сечь кого (розгами) - вишмагати, вичухрати, вибити, висікти різками кого; см. Пороть 2. Иссечённый и Иссеченный - витесаний, вирізьблений, вирубаний; (об огне) викресаний; посічений, порубаний; вишмаганий, вичухраний, вибитий, висічений різками. - ться -1) витісуватися, вирізьблюватися; (об огне) кресатися; рубатися, сіктися; бути витесаним, вирізьбленим, викресаним и т. д.;2) (о волосах, тканях и т. п.) сіктися, посіктися, (совершенно) висіктися; см. Посекать, -ся 2.* * *несов.; сов. - исс`ечь1) (высекать, вырубать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати, -тешу, -тешеш и мног. повиті́сувати2) ( рассекать во многих местах) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́, карбува́ти, покарбува́ти; ( уничтожать) висіка́ти, ви́сікти\иссекать чь в капу́сту — ( изрубить на мелкие куски) посі́кти на капу́сту, пошаткува́ти
3) ( удалять) мед. вирі́зувати и виріза́ти, ви́різати, -ріжу, -ріжеш и мног. повирі́зувати и пови́різати4) (избивать кнутом, плетью) сікти́, ви́сікти, шмага́ти, ви́шмагати -
18 кладка
1) (действие) (-ка строений из камня, кирпича) мурування, мурівля. -ка камня, дров в сажени - складання, кладіжка (каміння, дров);2) (способ) мурівля, мурування, муровання. [Обнесена високими старовинної мурівлі стінами (Явор.)]. -ка крестовая - мурівля перехресна. -ка насухо - мурівля насухо;3) -ка яиц - несіння яєць;4) -ка скота (кастрирование) - викладання, валашіння, холощіння.* * *1) ( действие) кладі́ння, мурува́ння; будува́ння, ста́влення2) (часть сооружения из кирпича, камнеи) кла́дка, мурова́ння3) (доска, бревно, положенные через ручеи, болото) диал. кла́дка4) ( носка яиц) кла́дка; несі́ння -
19 пристройка
1) см. Пристраивание;2) (о здании из дерева) прибудування, прибудівля (из камня, кирпича) примурок (-рка); (теснее: к дому) придомок (-мка), прихаток (-тка), прибочок (-чка); (к кухне) прикухенок (-нка), (к сеням) присінок (-нка), присінки (-ків), присіння. Делать -ку - см. Пристроивать 1.* * *1) ( действие) прибудува́ння, прибудо́вування2) (пристроенное сооружение) прибудо́ва; диал. прибуді́вок, -вка, приту́ла; ( из камня) приму́рок, -рка -
20 Пристро[а]ивать
пристроить1) (к зданию) прибудовувати, прибудувати; приставляти, приставити; (из кирпича, камня) примуровувати, примурувати; (из хвороста) пригороджувати, пригородити;2) (к делу, на должность, в школу, положить где) приміщати, приміщувати, примістити, примощувати, примостити, притуляти, притулити, притаковити, притакувати, притокмити, утокмити кого, що куди. [Насилу примістили його поганеньким писарчуком (Шевч.). Коли-б мені хоч тих безщасниць притулити, а Антосьо і сам собі дорогу проб'є (Свидн.). Свої клунки я біля ваших примостив. Чи притокмив ти їх у те «училище»? (Шевч.)]. -ть в замужество - заміж віддати, за люди віддати. Пристроенный -1) (о здании) прибудований, примурований, пригороджений;2) приміщений, примощений, притулений, притокманий. -ться -1) (о здании) прибудовуватися, прибудуватися, (из кирпича, камня) примуровуватися, примуруватися, (из хвороста) пригороджуватися, пригородитися;2) (на службу и т. д. сесть где) приміщатися, приміщуватися, приміститися, на посаді осісти, примощуватися, примоститися, притулятися, притулитися (де, куди), притокмитися, утокмитися, притаковуватися, притаковитися (куди); (к делу) (диал.) устрявати, устряти в роботу. [Скінчили університет і розійшлись по світах, по посадах усяких поосідали (Доман.). Примостивсь на службу за невелику плату. Ляхи староства в короля повипрошували, до вподоби собі притакувалися і над тубольцями гору взяли (Куліш)]. -ся выйдя замуж - віддатися, заміж піти, за люди піти.
См. также в других словарях:
камня на камне не оставлять — камня на камне не оставлять/не оставить Чаще сов. Обычно 3 л. наст., буд. вр. или прош. вр. 1. Уничтожать, разрушать до основания что либо. С сущ. со знач. лица или отвлеч. предмета: противник, захватчик, враг, война, землетрясение, стихийное… … Учебный фразеологический словарь
камня на камне не оставить — камня на камне не оставлять/не оставить Чаще сов. Обычно 3 л. наст., буд. вр. или прош. вр. 1. Уничтожать, разрушать до основания что либо. С сущ. со знач. лица или отвлеч. предмета: противник, захватчик, враг, война, землетрясение, стихийное… … Учебный фразеологический словарь
Камня на камне не оставлять, не оставить, не остаться — КАМНЯ НА КАМНЕ не оставлять, не оставить, не остаться. Экспрес. Абсолютно ничего. [Мирра:] В один день потерять мужа, друга, оказаться одураченной какой то паршивой девчонкой! Камня на камне не оставлю от вашего дрянного заведения. Все образа… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Камня на камне не оставить — Из Библии. Выражение встречается в Евангелии от Марка (гл. 13, ст. 2) и в Евангелии от Матфея (гл. 24, ст. 1 2). В последнем сказано: «И выйдя, Иисус шел от храма; и приступили ученики Его, чтобы показать Ему здания храма. Иисус же сказал им:… … Словарь крылатых слов и выражений
Камня и силикатов институт — н. и. институт Мин ва пром сти строит. материалов Арм. ССР, расположен в Ереване. Создан в 1961. Входит в НПО Камень и Силикаты (с 1981). Осн. научная направленность: изучение состава, свойств и совершенствование технологии добычи и… … Геологическая энциклопедия
Камня на зуб не положишь. — Камня на зуб не положишь. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Камня на камне не оставлю. — Камня на камне не оставлю. См. КАРА УГРОЗА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
камня на камне не оставивший — прил., кол во синонимов: 11 • обругавший (137) • опровергнувший (10) • оспоривший … Словарь синонимов
камня на камне не оставлявший — прил., кол во синонимов: 8 • бравший под обстрел (6) • бранивший (118) • громивший … Словарь синонимов
КАМНЯ НА КАМНЕ НЕ ОСТАВИТЬ — 1. кто, что [от кого, от чего] Полностью уничтожать, разрушать. Подразумевается, что намеренные или стихийные политические, природные, творческие, научные процессы (изменения), социальные и межличностные отношения ставят под угрозу уничтожения… … Фразеологический словарь русского языка
камня на камне не оставить — 1) Разрушить до основания. Наводнение не оставило от посёлка камня на камне. 2) Беспощадно раскритиковать. Камня на камне от доклада не оставили … Словарь многих выражений
